Блоги → Перегляд

Блокер меняет формат вещания.

Субота, 20:19, 27.10.12

Рейтинг
4 0
Переглядів
1233

0
0

Блокер, тогда вопрос, если вы перестаёте глумится над украми, может тогда начнёте глумиться над евреми?

Коментарі

0
Жорстку критику ви називаєте глумом? Пліз, хоч одну мою цитату, яка тягне на глум...
+1

усе тягне - усе абсолютно!
Вы просто издеваетесь , чисто по-еврейски, изображая из себя умника ..
на самом деле вы просто прикалываетесь.
Ваша диалектика тупа и ошибочна в ваших рассуждениях.
Вы - просто клоун.
- Блокер   20:46
0

Дякую, стільки зразу компліментів... Я намалював цілісну концепцію по євразійських справах і ніде не бачу їй конкурентів.Оце хохма!
0

Блокер 20:32 +2
Евреи мне нравятся

))
Блокер, нам тоже нравятся, лучший образец для подражания. Мы у них много позаимствовали лучшего.
0

Блокер, лучше чем у иудеев - нигде не написана концепция, Тогда вы о чём вообще?
- Блокер   21:15
-1

Мы -это кто? Заговорщики? Руссо-тамплиеры?
0

что дар речи потерял? а такой был говорливый?
повторяю - ты что решил превзойти иудейскую концепцию? и что получилось?
смешно!
))
+2
Насміхатися над євреями можу тільки за їх гроші
+2

чисто еврейский ответ.
Посміймося з московитів (русскіх)!
Ото вже безкінечна РЖАКА!
-1

а над чем там смеяться? у них те же проблемы что и у укров
Я вам уже ответил мы не укры, мы - РУСЫ!
БлоХер, я вам помогу, давайте лучше вспомним о изгнании и его причинах:

"Изгнание евреев из Испании (Альгамбрский декрет) — изгнание евреев из Испании, Сардинии и Сицилии указом правящей королевской четы Фердинанда II Арагонского и Изабеллы Католической, принятым в 1492 году в Альгамбре, (также известным как Гранадский эдикт или Эдикт об изгнании). Эдикт предписывал всем иудеям Испании в трёхмесячный срок либо креститься, либо покинуть пределы страны; оставшиеся после этого срока объявлялись вне закона. Евреи бежали либо в Португалию (где через 30 лет история повторилась), оттуда — на север Европы, либо в Италию, Османскую империю, страны Северной Африки.
Предпосылкой изгнания стали мощные антисемитские настроения в Испании XV века, в основе которых лежал социальный конфликт между преимущественно крестьянским коренным населением и немногочисленной еврейской общиной, активно занимающейся торговлей и ростовщичеством, а также проникшей во многие сферы административного управления, в том числе финансового. Ростовщичество было запрещено для христиан как грех, но широко использовалось иудеями и к концу века привело к тяжёлому социальному конфликту.
Несмотря на преследование, еврейская община оставалась сильной (и прежде всего в Кастилии), во-первых, благодаря своим богатствам, нажитым или путём крупных коммерческих операций (банки, крупные ссуды и т. д.), или производственной деятельностью, которой занимались массы еврейского населения, и, во-вторых, вследствие участия в органах управления и особенно в органах финансового ведомства (именно это участие и навлекало на евреев недоброжелательное к ним отношение со стороны народа). Ни сам эдикт, ни иные законы тогдашней Испании не предусматривали ни смерти, никакого иного наказания за отказ от крещения. Но так как эдикт делал иудеев беззащитными от посягательства на их жизнь и имущество, те, кто не захотел уехать, крестились, хотя часть из них тайно продолжала исповедовать иудаизм. Попытки иудеев обманом сохранить свою традиционную веру, притворяясь крещёнными христианами легко раскрывались, так как соблюдение обрядов иудаизма требовало некоторых очевидных атрибутов — хранения в доме Торы и отказа работать (и вообще что-либо делать) в субботу. Точное число изгнанников, лишенных имущества и вынужденных покинуть страну, в которой их предки жили более 1500 лет, не может быть установлено и оценивается разными историками от 50 тысяч до 150 тысяч и более. Тем не менее, число избравших крещение было велико."
+1

Історичний факт - Франко був іудеєм. А ще з тих часів в тавернах підвішували свинячі окорока, що стало традицією. Нарізка з них пропонувалась усім, що не міг їсти іудей... А саме в тавернах відбувалися всі ділові зустрічі, тут працювали і нотаріат, що скріплював договори. Саме в цей час почалися утаємничені орденські масонські рухи та кабалістичні вчення...
+1

Було це, як здається, у лютому 1893 р. Вийшовши із семінару проф. Ягича, - згадував В.Щурат, - ми зайшли до „Центральної (кав'ярні - В.П.)", де нас повинен був чекати д-р Монат, шкільний товариш Франка із Дрогобицької гімназії. Замість нього біля столика, який ми постійно займали, ми побачили д-ра Фридерика Самуеля Краусса, секретаря „Ізраїліше Альянсу" і видавця та редактора фольклорного щомісячника „Ам Урквель" („До джерел". - В.П.). Зазнайомившись з ним десь зо два місяці тому, ми могли присісти біля нього, якби не те, що він сидів у товаристві незнайомої нам людини. Тому ми поклоном привітали його і зайняли місця біля сусіднього столика.

Але ж, панове, просимо до нас! - сказав д-р Краусс, прискочивши до нас і представивши нам свого товариша. Ним був Теодор Герцель.

Дуже радію, що можу познайомитися з паном, - сказав Герцель до Франка. - Бо вже декілька разів мій колега згадував про Вас. Мало сказати - згадував. Він нарозповідав мені стільки, що познайомитись особисто з Вами стало для мене найпалкішим бажанням".

Уже із цих початкових рядків В.Щурата можна собі скласти уявлення про повагу, якою користувався І.Франко серед єврейських діячів культури - редактора журналу „Ам Урквель" С.Краусса, на сторінках якого часто друкувався І.Франко, д-ра Моната і, звичайно, Теодора Герцеля, який народився у Будапешті. Він - автор багатьох драм та оповідань, роману-утопії, але найбільше прославився брошурою „Dег Vudenstaat" (про це далі).

Через рік після її появи, у 1897 році, Т.Герцель скликав та організаційно оформив Всесвітню сіоністську (від Сіону, пагорба в Єрусалимі) організацію, яка проголосила своєю метою переселення всіх євреїв світу до Палестини і відродження там біблійної єврейської держави, що сталося, як відомо, тільки у 1948 р.
+1

Далі В.Щурат уточнив, що ще до цієї особистої зустрічі І.Франка із Т.Герцелем про останнього говорив д-р Краусс, а темою розмови була згадана праця Т.Герцеля „Dег Vudenstaat". „Вона ж стала темою першої розмови Франка з Герцелем, - згадував В.Щурат, - певна річ, після висловлювання з обох сторін декількох звичайних слів чемності". А далі В.Щурат навів таку розмову між українським письменником і творцем сіонізму: „Дуже мені сподобалася Ваша ідея ПОБУДОВИ ЖИДІВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (тут і далі виділено у тексті. - В.П.), - сказав І.Франко. - Вона мене дуже зацікавила, бо є неначе СЕСТРОЮ РІДНОЇ НАШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕЇ ВІДБУДОВИ УКРАЇН­СЬКОЇ ДЕРЖАВИ. Але чи одна та інша є здійсненними? Чому ж не мали б бути? - відповів Т.Герцель. - Все можливе у світі, що тільки може вміститися в людській голові.

У розумній голові! - додав І.Франко.

Звичайно, у розумній голові, тільки про таку варто говорити людям, які хочуть вважатися за розумних, - сказав далі Т.Герцель. - Народжена у нерозумній або нерозсудливій голові хоча б найпрекрасніша ідея буде здійсненною тільки тоді, коли здобуде запал сердець найширших народних мас і породить серед них своїх захисників, готових навіть на мучеництво. Якщо нам колись завдяки Мойсееві вдалося скинути єгипетське ярмо і повернути Палестину, то чому ж тепер мало б це бути неможливим?

Тоді, - зауважив І.Франко, - ви мали Мойсея і тільке одне єгипетське ярмо до скинення. А сьогодні? Ми, українці, маємо їх аж три, а ви хіба в десять разів більше, бо розсіяні по всьому світі.

Звісно, Мойсеї не народжуються щодня: вони формуються під зовнішнім тиском. Але цей гніт зовнішній у вас у десятки разів більший, ніж у нас. Якщо ви колись його так відкинете, як ми, то й у вас почнуть оглядатися за своїм Мойсеєм і, напевне, знайдуть його, хоч сьогодні, може, його й каменували б. А втім, час може все прискорити.

Тут признаю Вам повну рацію, - погодився після короткої мовчанки І.Франко і потис сердечно руку Т.Герцелеві".
0

Франко - тупоголовий укр! Це факт!
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.