Блоги → Перегляд

До Дня народження Провідника

Вівторок, 13:29, 01.01.13

Рейтинг
9 0
Переглядів
1765

0
0

 

44e6e-06-bandera2-tn.jpg

"І слава мільйонів звучить до небес

Мазепі, Петлюрі, Бандері!

Ваш дух у мільйонах навіки воскрес,

Ваш дух перед нами, як сяючий хрест,

Як символ нової Державної ери!"

Леонід Полтава 

В історії кожного народу є небагато людей, які знаменують собою цілі епохи. В українській історії нового часу це, насамперед, ті особи, які очолювали етапи національно-визвольної боротьби за державну незалежність і соборність України. Їхні імена у свій час стали збірною назвою для всіх свідомих українців: Мазепа, Петлюра, Бандера. У цьому ряду Степан Бандера знаменує епоху українського націоналізму. Під його керівництвом і його духовним проводом Організація Українських Націоналістів досягла у своїй діяльності найбільшого розквіту і розмаху, стала авангардом революційної визвольної війни українського народу у 20 столітті.

Його ім'я відоме всім не тільки в Україні, але й у кожній країні пострадянського простору, і не залишає місця для байдужості у свідомості більшості. Одні підносять його до небес, інші – горять до нього лютою ненавистю.

Про нього написані десятки книг, сотні журнальних і газетних статей, видані друком його власні твори. Чи можна вважати, що вони вичерпно характеризують постать Провідника? Очевидно, що ні, бо і сьогодні довкола нього ламаються ідеологічні шаблі і списи, ним лякають виборців під час виборчих кампаній вороги і "лукаві друзі" української незалежності.

На жаль, втілити в життя ідеї і практичні настанови Степана Бандери, як теоретика і творця української революції, у нинішній незалежній Україні виявилося набагато важчою справою, ніж збудувати йому пам'ятники. Нині ми є свідками того, як поступово сходять нанівець здобутки того, що журналісти і політики квапливо назвали помаранчевою революцією. Однією з головних причин їхньої нетривкості є власне те, що персони, винесені хвилею на чоло революційних подій, не знали та й в силу свого походження і світосприйняття не могли у своїй діяльності керуватися настановами "Перспектив національної революції" Степана Бандери, його власним життєвим прикладом і подвигом. Мислення і діяння згідно з українськими національними інтересами і підпорядкування їм всього свого життя, таке природне для Бандери і тисяч його соратників, нинішня українська "еліта" чомусь вважає якщо не чужим, то принаймні "застарілим". Звідти і боязнь називати речі своїми іменами, патологічний страх приймати рішення, які могли би кинути на них тінь "причетності до націоналізму".

Тому сьогодні особливо актуальним є кожне звернення до імені Бандери, кожна спроба осмислити постать Бандери та його покоління.

Тут ми спробуємо дати ескіз нашого бачення цього феномену в контексті проблеми виховання.

Знайомство з біографічними джерелами дає підстави стверд¬жувати, за словами самого Степана Бандери, що першооснову національного і революційного світосприйняття він отримав вдома, в родині. Не буде перебільшенням стверджувати, що кращого життєвого прикладу для хлопця, ніж ним був отець Андрій Бандера, годі навіть уявити. Активний учасник визвольних змагань, справжній пастир парафіяльної громади, добрий, люблячий і вимогливий батько – він був взірцем християнського і національного служіння та посвяти. Отець Андрій Бандера своїм життєвим подвигом дав приклад втілення найвищої євангельської любові "... віддати життя за друзів своїх", коли відмовився покинути свою паству перед приходом червоної чуми.

Наступний чинник (згідно з тими ж "Життєписними даними") – мережа молодечих та спортивно-вишкільних організацій: "Пласт", "Сокіл" тощо. З погляду сьогодення можна тільки подивляти, як у несприятливих умовах польського окупаційного режиму українці Галичини методом самоорганізації зуміли забезпечити струнку і безперервну систему національно-патріотичного виховання дітей та молоді. Особливо це контрастує з нинішнім практично відсутнім виховним процесом навчальних закладів незалежної України, де панує тотальна деідеологізація, за якою стирчать вуха чужих ідеологічних впливів.

Остаточно воля і характер Провідника шліфувалися в лавах підпільних націоналістичних організацій середньошкільної молоді, а далі – УВО, ОУН, Провідництво...

Постійно і неухильно – систематична, наполеглива праця над собою, гартування волі, характеру, самодисципліна, самовишкіл...

Особливо хочеться підкреслити одну характеристичну рису, яка відрізняла Провідника і його соратників – високий ідеалізм і непохитну віру в Бога, Україну, Ідею УССД, віру у власне призначення. Наше покоління, заражене бацилою матеріалізму, заледве починає усвідомлювати величезну творчу силу тієї Віри, яка "на грані двох світів" творила нове життя, світанок нової великої ери, Української ери! Віри, яка сама була і є грандіозною матеріальною силою. Якими дрібними та недолугими у цьому контексті виглядають "суперсучасні" політикування довкола "повноважень" та їх перерозподілу. Відповідь шукаймо в "Перспективах української революції", у життєвому подвигу їх автора.

Очевидно, що довершити українську національну революцію зможуть нові покоління борців і провідників, воля яких гартувалася на революційних майданах і сьогодні гартується повсякденною працею, а гіркота тимчасової поразки дасть наснагу продовжити боротьбу й увінчати її перемогою в ім'я великого майбутнього України.

Першого січня 2009 року виповнилося 100 років від дня народження Степана Бандери, а 15 жовтня – 50 років його трагічної загибелі від рук московських вбивць. Будьмо ж гідними його пам'яті і об'єднаними однією великою метою – довершити його Справу!

"Гуманістичний вісник", Львів, 2008 

Коментарі

Мазепе канешно слава))За то шо 20 лет русский мир в Украине строил под чутким руководством царя Петра))
И петлюре слава за то шо тикал с Украины быстрее ветра))
+!
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі