Блоги → Перегляд

Хазарята сучасності.

П'ятниця, 09:11, 11.10.13

Рейтинг
2 0
Переглядів
1619

0
0

Святослав звільняв руські (українські) території до Волги. Деякі автори показують складову хазарії з окупованих територій слов'ян. В українській культурі степовий край Причорноморья позначають по усих берегах Приазов'я. То є і нинішні Ставропільщина та Кубанщина. Нам же по цей час замовчують правду і підміняють території землеробів слов'ян загарбані хазарами. Білогвардійські (царські) офіцери та солдати, обрусівші козаки співали популярну пісню на слова Пушкіна:



http://www.youtube.com/watch?v=ei03eZvVR-c

Дивишся на Кубанський козаций хор і бачиш саме українців козаків. Слов'яни... Чорноброві і кароокі... 
Зрусифікрвані... Століттями то робилося. навіть зараз визнають, що пишуться росіянами, щоб не притісняли за українське походження. А Пушкін отримав виховання не простої кріпачки , а дочки волхва, тому і знав багато саме з ведичної культури, що за християнізації нищили... А з кожною реформою в православ'ї залишки зачищали. Саме козацтво було не випадково старообрядним православ'ям... 
Різні виконавці і альтернативні тексти Висоцького та Іларіонова.

Александр Пушкин
Песнь о вещем Олеге

Как ныне сбирается вещий Олег
Отмстить неразумным хозарам,
Их селы и нивы за буйный набег
Обрек он мечам и пожарам;
С дружиной своей, в цареградской броне,
Князь по полю едет на верном коне.
Из темного леса навстречу ему
Идет вдохновенный кудесник,
Покорный Перуну старик одному,
Заветов грядущего вестник,
В мольбах и гаданьях проведший весь век.
И к мудрому старцу подъехал Олег.
«Скажи мне, кудесник, любимец богов,
Что сбудется в жизни со мною?
И скоро ль, на радость соседей-врагов,
Могильной засыплюсь землею?
Открой мне всю правду, не бойся меня:
В награду любого возьмешь ты коня».
«Волхвы не боятся могучих владык,
А княжеский дар им не нужен;
Правдив и свободен их вещий язык
И с волей небесною дружен.
Грядущие годы таятся во мгле;
Но вижу твой жребий на светлом челе.
Запомни же ныне ты слово мое:
Воителю слава — отрада;
Победой прославлено имя твое;
Твой щит на вратах Цареграда;
И волны и суша покорны тебе;
Завидует недруг столь дивной судьбе.
И синего моря обманчивый вал
В часы роковой непогоды,
И пращ, и стрела, и лукавый кинжал
Щадят победителя годы...
Под грозной броней ты не ведаешь ран;
Незримый хранитель могущему дан.
Твой конь не боится опасных трудов;
Он, чуя господскую волю,
То смирный стоит под стрелами врагов,
То мчится по бранному полю.
И холод и сеча ему ничего...
Но примешь ты смерть от коня своего».

Олег усмехнулся — однако чело
И взор омрачилися думой.
В молчаньи, рукой опершись на седло,
С коня он слезает, угрюмый;
И верного друга прощальной рукой
И гладит и треплет по шее крутой.

«Прощай, мой товарищ, мой верный слуга,
  Расстаться настало нам время;
Теперь отдыхай! уж не ступит нога 

В твое позлащенное стремя.
Прощай, утешайся — да помни меня.
Вы, отроки-други, возьмите коня,
Покройте попоной, мохнатым ковром;
В мой луг под уздцы отведите;
Купайте; кормите отборным зерном;
Водой ключевою поите».    
И отроки тотчас с конем отошли,
А князю другого коня подвели.
Пирует с дружиною вещий Олег
При звоне веселом стакана.
И кудри их белы, как утренний снег
Над славной главою кургана...
Они поминают минувшие дни
И битвы, где вместе рубились они...
«А где мой товарищ? — промолвил Олег, —
Скажите, где конь мой ретивый?
Здоров ли? все так же ль лего́к его бег?
Все тот же ль он бурный, игривый?»
И внемлет ответу: на холме крутом
Давно уж почил непробудным он сном.
Могучий Олег головою поник
И думает: «Что же гаданье?
Кудесник, ты лживый, безумный старик!
Презреть бы твое предсказанье!
Мой конь и доныне носил бы меня».
И хочет увидеть он кости коня.
Вот едет могучий Олег со двора,
С ним Игорь и старые гости,
И видят — на холме, у брега Днепра,
Лежат благородные кости;
Их моют дожди, засыпает их пыль,
И ветер волнует над ними ковыль.
Князь тихо на череп коня наступил
И молвил: «Спи, друг одинокой!
Твой старый хозяин тебя пережил:
На тризне, уже недалекой,
Не ты под секирой ковыль обагришь
И жаркою кровью мой прах напоишь!
Так вот где таилась погибель моя!
Мне смертию кость угрожала!»
Из мертвой главы гробовая змия,
Шипя, между тем выползала;
Как черная лента, вкруг ног обвилась,
И вскрикнул внезапно ужаленный князь.
Ковши круговые, запенясь, шипят
На тризне плачевной Олега;
Князь Игорь и Ольга на холме сидят;
Дружина пирует у брега;
Бойцы поминают минувшие дни
И битвы, где вместе рубились они. 

Хозарський каганат, Хазарія (650-969) - середньовічна держава, створене кочовим народом - хозарами. Виділився з Західно-Тюркського каганату. Контролював територію Передкавказзя, Нижнього і Середнього Поволжя, сучасного північно-західного Казахстану, Приазов'я, східну частину Криму,а також степу та лісостепу Східної Європи аж до Дніпра. Центр держави спочатку знаходився в приморській частині сучасного Дагестану, пізніше перемістився в пониззя Волги. Частина правлячої еліти прийняла іудаїзм. Саме іудаїзмом пояснюють більшість авторів ту агресивну політику експансії та правління хазарської верхівки.Створюючи торгові факторії по Волзі і з виходом в Балтику, саме хазарський вплив позначають як основу формування Ганзи.  Саме волзькі факторії хазарії стали шляхом виходу в Балтику торгових шляхів Тартарії. У політичній залежності від хозар знаходився ряд східнослов'янських племінних союзів. Вирішальну роль у падінні каганату зіграло Давньоруська держава часів Святослава Хороброго. Відомі окремі свідоцтва про міграцію хазар-іудеїв в країни Центральної Європи, де вони влилися до складу євреїв ашкеназі. Через конспірологічну політику маскування мігрантів як німців ( не германського походження, то переважна більшвсть купців мали неслов'янське походження. Зараз в Німетчині (іншомовні) залишилися лише лужичани (верхні та нижні) - остання збережена етнічна спільність слов'ян Німеччини, представники якої використовують слов'янську мову, представляючи жалюгідні залишки колись сильного і великого народу полабських сербів, мова якого був поширений до Одеру. Інші слов'янські народи цих територій були "германізован",і особливо при міграції хрестоносців і сефардів внаслідок вигнання маврів з Іспанії і Португалії. Це і стало поштовхом творення германської імперії.

Haupthandelsroute_Hanse.png

Саме переписом історії іде переділ світу. І виправдовують  нищення українців в землях Ставропільщини, Кубанщини. Якраз навіть до революції було до 95% сільського хліборобського населення та переважно козаків. Саме тому народ мав бажання приєднатися до УНР в 1918р. Тож окуповуючи Україну РФСР вирішувала питання блокування відокремлення південних територій саме козацького краю. Тож чи не тому було дозволено білій гвардії тривалий час нищити українців, що для білогвардійців були ненависними самостійниками. Навіть викриваючи Хазарію і хазарят, не захищають історичну правду протоукраїнського етносу, використоуючи як статиста в історії Російської імпері.  Правда буває істинною або замовчаною. Напівправда - то вже є брехня.


 http://www.youtube.com/watch?v=6HxbORrgeP4

 
http://www.youtube.com/watch?v=dodSJjCu2i4

Коли еліту не чують і ігнорують, а правлять гроші і дебілізована дермократія...


http://www.youtube.com/watch?v=SeK3yw-ZjCo

 

Коментарі

Після міграції сефардів Іспанії почалися протистояння з ашкеназами (хазарятами) як в Німетчині і Польщі за рахунок підтримки Риму, так і проникнення в Російську імпері. За часів Петра І та Катерини ІІ. Сефарди мали перевагу через використання освіти та "німецьке"(европейське) походження. Тож не диво, коли Катерина ІІ розмежувала зрівнялівку масонів з ашкеназами хазарятами, сприяючи проникнення масонства в історію, освіту, владу імперії. Зате в турботах про відтворення дворянської еліти видавалися укази про сприяння міжетнічних шлюбів з малоросійскими чоловіками (покращення породи, та створення сиротинців для дітей в великіх містах (виблядків), сприяючи утриманню та вихованню кадрового наповнення імперської машини військово-чиновницького службового двору. Закріпатчення іноземними (німецького германського, датського, голандського масонського походження з вихрестів сеіардів, сприяяло закріпатченю підданих імперії). Саме тому еврейство мстиво сформувавши більшовицькі лави местників нищили "голубу кров". За тих же мотивів сефард Хітлер воював с ашкеназом (хазарянином) Сталіним. За факторіями Ганзи хазаряни Польщі і Прибалтики були обєктом винищення, як і в інших регіонах.Проект більшовиків троцкістів (сефардів) і сталіністів (хазарян)не відбувся через протистояння і зовнішні впливи.
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.

Записи по темі