Обдумуючи весь цей срач в інтернеті стосовно русского міру, України, піндосів, політично ситуації, грошей, футбольних змагань і т.д. обдумую, що все це заради одного знайти мету у житті. Хтось це знаходить у сім'ї і у необхідності виховання дітей. Хтось у грошах. ...

Людина могили
За мене молилась,
Щоб я відродивсь для буття.
Віки голосили
І кров’ю зросили 
Чоло, щоб згубить каяття…
 
А правда благала,
Буттю потурала
За явлений сенс у мені.
Добро зруйнувало
Пекельності рало,
Відчувши страждання землі.
           21 – 23 ...

    Морок розповзався, наче злива, що затаїла в сірих хмарах лютий підступ. Він накривав хати, дамби, невиразні кущі, що й так у незмінно осінню пору не вирізнялися особливою барвистістю. Він очолив рать непримиренного дня, що заспівав хвалебну оду в честь ...

Хвилювалось море, реготали хвилі,
Заспівали чайки оду до небес.
Сипалось намисто на гарячі крила,
Закрутивсь вітрисько і шмигнув щосили
На похмурий острів, що бузком воскрес.
                           19  листопада 2009 р.
 

я – не я,
бо Ти – не Ти.
палай, безмежносте, рости!
бо Всесвіт – трисвята сім'я,
да збудеться його Ім’я!..
            14 листопада 2009 р.

у променях ранкової зорі
влилось джерельне срібло у озерце…
 
мигнула папороть цвітінням казки…
вогнем чарівним зайнялись лілеї…
діброва затаїла подих лютий…
 
аби під куполом небес липневих
русалка вабила осінні врожаї…

чорне плесо ти торкала
ніжним дотиком руки
над косою засіяли
заіскрились і пропали
в діамантовім промінні
наче роздуми осінні
чарівні роки-зірки…

Закотилось помаранчеве небо,
Наче в’яле око,
Позбуваючись світу свідомості.
 
Мерзнув незайманий пляж,
Обперезаний тінню
Втомлених сутінків.
 
Ми ніжились на горизонті,
Смарагдового виступу,
Що височів над жовтим океаном.
 
Пломенів останній вогник,
Осіняючись ...