Ідеї → Хто перейшов з російської на українську - ділімося досвідом та міркуваннями

Неділя, 13:54, 10.01.10
Ольга Киянка
Ідею підтримують: 18
Таких українців багато (і не лише українців на 100% за походженням, але українців за самоусвідомленням).

Ідея ділитися таким своїм досвідом та міркуваннями вже не нова :) - сама я й тут вже про це писала http://politiko.com.ua/blogpost14928 , а зараз висловити цю ідею на Політико спонукнув :) мене Гарібальді http://politiko.com.ua/blogpost17245

Якщо ділитися своїми історіями щиро і спокійно, без влізання в неконструктивні дискусії, наш досвід може допомогти іншим, які зараз над цим роздумують чи й пробують.

Навколо нас ще багато неукраїнського та антиукраїнського, тож пам"ятаймо, що наше особисте розширення українського простору та допомога в цьому іншим - це той мінімум, який не є найважчим, а до того ж і задоволення приносить :)

Коментарі

А що для тих,які двомовні? =)
卐 Олександр ╬ Крук 卍 14:01
не вестись на мовні спекуляції політиків)
Ольга Киянка 14:04
Воно теж можуть ділитися. До речі, якщо людина знає та застосовує, хай і в різній пропорції, дві хоча б мови, розповідь про її досвід теж може бути цікавий та корисний, особливо якщо там буде помірна кількість приколів ;), а побільше позитивних прикладів, які можуть іншим згодитися :)
卐 Олександр ╬ Крук 卍 14:10
Тут важливо уникнути СУРЖИКА)
Після здачі ЗНО став писати в неті українською мовою і трішки більше нею розмовляти.
Ольга Киянка 14:07
Вітаю! Напишіть будь ласка про це докладніше у свій блог
Цікава розповідь на цю тему є тут: http://www.shulga.kiev.ua/ (треба натиснути на лінк на словах про досвід переходу на українську мову, чомусь сам той лінк не має окремої адреси).
Чужі міркування прорекламував, а власні згадати забув. Ось моє на цю тему: http://maidan.org.ua/blogs/svojahata_svojapravda/?p=44
Перепостив свою статтю з попереднього лінка на Політико:
http://politiko.com.ua/blogpost17253
Перейшла на українську на початку 2007 року, в цьому мені допоміг громадський рух "Не будь байдужим!" - через нього знайшла багато однодумців.
бажання було ще в 2006, шукала україномовні форуми, інет-русурси і випадково натрапила на їх сайт. відправила анкету волонтера, поїхала до Києва, потім з однодумцями в ЗП створили осередок НББ! в Запоріжжі, проводили акції, потім поїхала на вишкіл "Національного Альянсу", де познайомилася з багатьома побратимами і остаточно визначилася зі своїми поглядами та життєвою позицією, зрозуміла, що мені найближче...
а потім почалась нова сторінка - ВО "Свобода" :)
більш детально якось напишу в своєму блозі )
Було б внутрішнє бажання. На звернення українською - відповідайте також українською. В держустановах (навіть на пошті) - звертайтеся українською і вимагайте відровіді українською (це Ваше право). А краще поїдьте до бабусі в село на тиждень (там скоріше всього згадаєте мову предків). У лояльних (і не дуже) неукраїнців, думаю проблеми не виникає - якщо мова потрібна, вивчають і спілкуються нею, як має бути (тим більше, якщо цього вимагає посада або професія). Все залежить лише від бажання отримувати насолоду від спілкування українською.
Veter bez Granyc 20:26
А ще більше - не допускати вампірською.
Я хоч і зростав у російськомовному середовищі, та невідомо звідки пробивалася любов до української. Мати колись припустила, що це мені можливо заклалося тоді, коли вона мені малому співала українські колискові.
Почав українізовувати себе сам в 2003 році - у нас в ВУЗі всі лекції читалися російською - я почав з того, що перекладав синхронно лекції і конспекти вів українською. Потім в 2004 році поїхали на практику в будівельний загон у Львівську область - там отримали практику живого спілкування. Тільки там, розмовляючи українською я навчився казати "ТАК", замість "ДА", від якого до того ніяк не міг позбутися. Через місяць тої практики місцеві вже за мовою не відрізняли нас від своїх і відмовлялися вірити що ми всі з Одеси :) Коли повернулися до Одеси, то десь тиждень не могли перейти на російську :)

Потім, як і у Наді Красножон, був рух "Не Будь Байдужим". Завдяки ньому я зламав свій психологічний бар*єр і почав розмовляти українською не лише у своєму вузькому патріотичному середовищі, а і сміливо будь-де.
Надія Красножон 04:07
НББ )))
Євгене, а я не могла згадати, де ж про вас чула )) точно, НББ )))
Дуже дякую за розповіді і сподіваюся їх прочитати більш докладними у Ваших блогах ;)
Кожен день переходжу: туди-сюди. Враження - ніякі.
Головна вада - називати руську мову (Києвської Русі) українською, а чи то москалівську чи то бандахерійську - російською.
Пропоную повертати вкрадене !
Politiko – перша українська політична соціальна мережа, яка об'єднує політиків, експертів, журналістів, лідерів партій та виборців України в рамках одного співтовариства.